Деменція - це синдром, визначальними ознаками якого є безперервне зниження пам'яті та інтелекту без порушення свідомості, що часто супроводжується змінами в контролі над емоціями, в соціальній поведінці та мотивації.

Відносно цих визначальних рис слід зазначити декілька важливих моментів. По-перше, когнітивні порушення зачіпають як пам'ять, так і інші інтелектуальні процеси, такі як абстрактне мислення. Порушення тільки пам'яті самої по собі (наприклад, в результаті одноразового інсульту, або як це може спостерігатися при корсаковському синдромі) деменцією не є, попри те, що на дуже ранніх стадіях того, що згодом виявляється деменцією, можуть виявлятися тільки порушення пам'яті.

По-друге, когнітивні порушення є зниженням відносно колишнього рівня функціонування людини. Іншими словами, деменція є придбаний розлад (в протилежність неспроможності в навчанні). По-третє, погіршення є стійким, а не скороминущим. І, нарешті, людина знаходиться в ясній свідомості. Це відрізняє деменцію від делірію (стан гострої сплутаності) - важлива відмінність, коли йдеться про з'ясування причин і лікування.

У сучасному медичному світі поняття "деменція" позначає загальне погіршення розумових здібностей індивіда за наявності хвороби мозку, яке є таким, що прогресує або хронічним за своєю природою. Це переважно описовий термін, що стосується швидше клінічного синдрому, ніж специфічної хвороби.

Відповідно до визначення в останньому перегляді Міжнародної класифікації хвороб :

Деменція - це синдром, обумовлений хворобою мозку, зазвичай хронічний або прогресуючий за природою, при якому порушуються багато вищих кіркових функцій, включаючи пам'ять, мислення, орієнтацію, розуміння, рахункові навички, здібності до навчання, мову і здатність до судження. Свідомість не порушена. Когнітивні порушення часто супроводжуються, а іноді і упереджаються погіршенням емоційного контролю, соціальної поведінки або мотивації. Цей синдром буває у тих, що страждають хворобою Альцгеймера, цереброваскулярними хворобами і іншими станами в результаті первинного або вторинного пошкодження мозку.

У разі нейродегенеративних змін, як і при інших хронічних ендемічних хворобах, чітка, раптова зміна від здоров'я до хвороби швидше представляє виключення, ніж правило. Тому клінічну деменцію у літніх людей можна розглядати як один з полюсів спектру когнітивного зниження.

Чи знаходиться деменція, і особливо ХА, на одному континуумі з нормальним старінням або це специфічне захворювання? Прибічники "гіпотези континууму" підкреслюють, що більшість біологічних і когнітивних змін, пов'язаних з ХА, є просто більш вираженими змінами, які спостерігаються при нормальному старінні. Узяти, наприклад, бляшки і клубки, які складають основу патолого-анатомічного діагнозу ХА, але вони також є присутніми і у психічно здорових літніх людей, і число їх збільшується з віком. При деменції вони просто є присутніми в більшій кількості. Те ж саме можна сказати і відносно багатьох змін і критеріїв оцінки когнітивного фукціонування.

Чи виявиться правильною гіпотеза континууму або ні, важливо, що ХА і деменції продовжують залишатися в центрі уваги дослідників.та не относится.
Источник вот здесь


ВСТУП

Деменція має велике значення тому, що вона часто зустрічається і наслідки її жахливі. Як поширеність, так і захворюваність помітно підвищуються з віком. І у міру того як збільшується число людей у віці старше 65 років, зростатиме число людей, що страждають на деменцію.

Деменція може заподіювати страждання хворій людині. Особливо так це спочатку, коли найчастіше усвідомлення хвороби збережене. Але усвідомлюючи хворобу або не усвідомлюючи, люди з деменцією часто знаходяться в стані дистресу: через те, що вони нездатні виконувати речі, які вони звикли робити без зусиль; завдяки зніяковінню, коли вони чогось не розуміють, або через страх виявитися покинутими, самотніми і позбавленими звичної підтримки.

Деменція дуже часто заподіює навіть більше страждань близьким хворої людини. Родичі і друзі страждають від сумного видовища того, як близька їм людина знижується розумово, або, що ще гірше, кардинально змінюється її особа: раніше добра та уважна людина, наприклад, стає цинічною у висловлюваннях і агресивною в поведінці. Догляд за хворим деменцією також виснажує.

Контрольна робота присвячена визначенню деменції, обговоренню її значущості та співставленню деменції з нормальним старінням. Також в роботі розглянуті різні аспекти: класифікація деменцій, діагностичні критерії, клінічні прояви, етіологія, лікування.

Хвороба Альцгеймера буде основною темою упродовж контрольної роботи, але й інші типи деменцій обговорюватимуться разом з ХА.
Деменція має велике значення тому, що вона часто зустрічається і наслідки її жахливі. Як поширеність, так і захворюваність помітно підвищуються з віком. І у міру того як збільшується число людей у віці старше 65 років, зростатиме число людей, що страждають на деменцію.

Деменція може заподіювати страждання хворій людині. Особливо так це спочатку, коли найчастіше усвідомлення хвороби збережене. Але усвідомлюючи хворобу або не усвідомлюючи, люди з деменцією часто знаходяться в стані дистресу: через те, що вони нездатні виконувати речі, які вони звикли робити без зусиль; завдяки зніяковінню, коли вони чогось не розуміють, або через страх виявитися покинутими, самотніми і позбавленими звичної підтримки.

Деменція дуже часто заподіює навіть більше страждань близьким хворої людини. Родичі і друзі страждають від сумного видовища того, як близька їм людина знижується розумово, або, що ще гірше, кардинально змінюється її особа: раніше добра та уважна людина, наприклад, стає цинічною у висловлюваннях і агресивною в поведінці. Догляд за хворим деменцією також виснажує.

Контрольна робота присвячена визначенню деменції, обговоренню її значущості та співставленню деменції з нормальним старінням. Також в роботі розглянуті різні аспекти: класифікація деменцій, діагностичні критерії, клінічні прояви, етіологія, лікування.

Хвороба Альцгеймера буде основною темою упродовж контрольної роботи, але й інші типи деменцій обговорюватимуться разом з ХА.
Источник здесь